10
Базовий ландшафт інструментарію реалізації окреслених кіберзагроз
характеризується
зростанням
високотехнологічної
складової
та
різноманіттям.
Безперервно збільшується кількість кібератак, спрямованих на
викрадення персональних та інших конфіденційних даних громадян та
організацій із використанням методів соціальної інженерії.
Зростає рівень ризику застосування фішингових атак, ботнетів,
шкідливого програмного забезпечення, у тому числі програм-вимагачів, як з
боку фінансово мотивованих кіберзлочинних груп, так і з боку хакерських
угруповань, підконтрольних країні-агресору та іншим країнам.
Збільшення інформації у базах даних та інформаційних системах та
посилення відповідальності за витоки персональних даних громадян у
провідних країнах створило глобальний ринок для розвитку програмвимагачів, які вимагають кошти за розблокування доступу до інформації або
нерозміщення викраденої інформації в мережі Інтернет.
Усе частіше спрямовані кібератаки не здійснюються напряму на уряди
та організації. Кібератак зазнають розробники та постачальники програмних і
апаратних засобів з метою зараження популярних додатків, внесення змін у
вихідні коди та процеси оновлень. У подальшому це використовується для
проникнення до великої кількості їх клієнтів та завдання масштабної шкоди.
Популярні веб-сайти, соціальні мережі, реєстри збирають велику
кількість ідентифікаційних та персональних даних користувачів. Витоки
інформації з баз даних, які їм належать, створюють загрозу використання цих
даних з метою атаки на інші ресурси та інформаційні системи.
Передумови та чинники, які формують окреслені загрози:
недосконалість нормативно-правової бази у сфері кібербезпеки, а також
її застарілість у сфері захисту інформації, повільна імплементація положень
європейського права у вітчизняне законодавство, недостатня врегульованість
цифрової складової частини розслідування злочинів, а також низький рівень
правової відповідальності за порушення вимог законодавства у цій сфері;
відсутність у значної частини міністерств і відомств відповідних
структурних підрозділів, необхідного кадрового забезпечення та належного
контролю за кіберзахистом. Фінансування робіт із кіберзахисту здійснюється
за залишковим принципом з технологічними помилками;
відсутність системи незалежного аудиту інформаційної безпеки та
механізмів розкриття інформації про вразливості в умовах динамічної
цифровізації всіх сфер державного управління та життєдіяльності країни, що
вимагає суворого дотримання відповідних стандартів;
невідповідність сучасним вимогам рівня підготовки та підвищення
кваліфікації фахівців з питань кібербезпеки та кіберзахисту, зокрема
неефективні механізми їх стимулювання до роботи в державному секторі;
відсутність законодавчого акта про критичну інфраструктуру України та
її захист, що значно ускладнює формування системи кіберзахисту такої
інфраструктури;
Select target paragraph3
Connect to a paragraph
Connect to an entity
Disable highlights
Add to table of contents