4 За ці роки було докладено зусиль до становлення та розвитку національної системи кібербезпеки. Важливим етапом її інституалізації стало прийняття Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», який є правовим підґрунтям для створення національної системи кібербезпеки та виконання її основними суб’єктами завдань у сфері кібербезпеки. Удосконалено нормативне забезпечення з питань кіберзахисту критичної інформаційної інфраструктури, ухвалено порядок її визначення та загальні вимоги до її кіберзахисту. Утворено центри (підрозділи) забезпечення кібербезпеки або кіберзахисту в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Службі безпеки України, Національному банку України, Міністерстві інфраструктури України, Міністерстві оборони України (Збройних Силах України). Розбудовується Національна телекомунікаційна мережа, функціонують захищені центри обробки даних (дата-центри), утворюється Національний центр резервування державних інформаційних ресурсів, розпочато функціонування системи виявлення вразливостей і реагування на кіберінциденти та кібератаки. З метою покращення координації діяльності суб’єктів забезпечення кібербезпеки було утворено робочий орган Ради національної безпеки і оборони України – Національний координаційний центр кібербезпеки, рішення якого сприяють вирішенню найбільш складних проблем у цій сфері. Активно розвивається співпраця з іноземними партнерами, поглиблюється співробітництво України з ЄС та НАТО, проводяться кібернавчання за участю інших держав та міжнародних організацій. Започатковано проведення щорічного заходу – місяця кібербезпеки. Водночас діяльність суб’єктів національної системи кібербезпеки залишається недостатньо скоординованою і такою, що спрямована на виконання лише поточних завдань. За результатами експертних оцінок, стан реалізації Стратегії за визначеними показниками не перевищує 40 %. Невирішеними залишилися питання оперативного обміну інформацією про кіберзагрози, ефективної системи підготовки кадрів та дієвої моделі державно-приватного партнерства. Організація і проведення наукових досліджень у сфері кібербезпеки всіма експертами визначаються як недостатні. Отриманий протягом часу дії Стратегії досвід надав змогу виокремити низку системних проблем, які або ускладнювали, або унеможливлювали її ефективну реалізацію. Однією з виявлених проблем стала недостатня чіткість визначених пріоритетів та напрямів забезпечення кібербезпеки України, значна частина яких не мала зрозумілої кінцевої мети та була не конкретною. Незадовільним був рівень планування заходів з реалізації Стратегії, заплановані заходи не завжди корелювались із завданнями Стратегії. Реалізація Стратегії була

Select target paragraph3

Connect to a paragraph
Connect to an entity
Disable highlights
Add to table of contents