5 ускладнена відсутністю цілісного бачення (програми) розвитку спроможностей основних суб’єктів національної системи кібербезпеки, обмеженістю ресурсного забезпечення функціонування цієї системи, відсутністю належної державної підтримки розвитку її інституційного забезпечення. Не були розроблені індикатори виконання Стратегії, що ускладнило процес оцінки її результативності та виокремлення незавершених завдань. Участь у реалізації Стратегії переважно брали суб’єкти сектору безпеки і оборони, недостатньо залучались інші міністерства і відомства, наукові установи, громадськість. До виконання завдань із розвитку наукового потенціалу та поширення кіберграмотності недостатньо залучались освітні установи та наукові заклади. Надзвичайно важливі для розвитку національної системи кібербезпеки завдання Стратегії не були виконані: не сформовано перелік критичної інформаційної інфраструктури, не створено модель державно-приватного партнерства. Розвиток цифрової грамотності здійснювався без чіткої програми, кібернавчання проводились епізодично. Нова Стратегія кібербезпеки України враховує цей досвід і проблеми та визначає механізми реалізації Стратегії на наступний п’ятирічний період. 3. НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА КІБЕРБЕЗПЕКИ: ЗАСАДИ РОЗБУДОВИ Україна прагне створити максимально відкритий, вільний, стабільний і безпечний кіберпростір, де враховуються права і свободи людини, підтримуються соціальний, політичний і економічний розвиток. Реалізуючи Стратегію кібербезпеки України на 2016 – 2020 роки, держава змогла сформувати ядро національної системи кібербезпеки. Україна наростила потенціал, який дає можливість здійснювати подальшу розбудову національної системи кібербезпеки на засадах стримування, кіберстійкості, взаємодії. З цією метою Україна: посилить спроможності національної системи кібербезпеки для унеможливлення збройної агресії проти України у кіберпросторі або з його використанням, нейтралізації розвідувально-підривної діяльності, мінімізації загроз кіберзлочинності та кібертероризму (стримування); набуде здатності швидко адаптуватися до внутрішніх і зовнішніх загроз у кіберпросторі, підтримуватиме стале функціонування національної інформаційної інфраструктури, насамперед об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (кіберстійкість); забезпечить розвиток комунікації, координації та партнерства між суб'єктами забезпечення кібербезпеки на національному рівні, розвиток стратегічних відносин у сфері кібербезпеки із ключовими іноземними партнерами, передусім з Європейським Союзом і НАТО та їх державами-

Select target paragraph3

Connect to a paragraph
Connect to an entity
Disable highlights
Add to table of contents