9
Спостерігається
використання
кіберпростору
для
фінансування
терористичних угруповань. Водночас недостатньою є взаємодія України з
міжнародними партнерами щодо опрацювання на взаємовигідній основі
механізмів протидії кібертероризму.
Зростання кіберзлочинності в національному сегменті кіберпростору є
масштабною загрозою, яка завдає шкоди державним інформаційним
ресурсам, суспільним процесам, особисто громадянам, що знижує довіру
суспільства до інформаційних технологій та призводить до значних
матеріальних втрат. Набуває поширення використання кіберпростору для
вчинення інших злочинів (проти основ національної безпеки, легалізації
доходів, одержаних злочинним шляхом, торгівлі людьми, незаконного обігу
зброї, наркотичних засобів та інших предметів і речовин, які загрожують
життю та здоров’ю людей). Ситуація ускладнюється через низький рівень
кіберграмотності населення, зокрема пересічних користувачів електронних
послуг.
Державні інформаційні ресурси та об’єкти критичної інформаційної
інфраструктури, які призначені для забезпечення задоволення життєво
важливих потреб громадянина, особи, суспільства і держави, є недостатньо
захищеними від кібератак.
Державні органи, приймаючи рішення про автоматизацію процесів
державного управління, не завжди оцінюють ризики, що виникають у
кіберзахисті державних інформаційних ресурсів. Захист інформаційнокомунікаційних систем державних органів та суб’єктів господарювання, в
яких обробляється значна частина службової інформації та персональних
даних громадян, не відповідає вимогам законодавства, що посилює ризики
втручання в такі системи, загрожує конфіденційності, цілісності та
доступності інформації (реєстри, бази даних), яка призначена для
задоволення потреб та забезпечення конституційно гарантованих інтересів,
громадян, суспільства і держави.
Висока технологічна залежність України від іноземних виробників
продукції ІКТ та програмного забезпечення управління нею, відсутність
сучасних національних стандартів щодо вимог з безпеки ланцюга поставок
відповідного обладнання, розроблення програмного забезпечення та
інформаційно-комунікаційних систем, систем сертифікації або оцінки
відповідності з безпеки такої продукції підвищують ступінь уразливості
об’єктів військової, політичної, фінансово-економічної та промислової
інфраструктури держави від шкідливих і незадекларованих функцій у такому
обладнанні та звужують вітчизняні спроможності протидії кіберзагрозам.
Значна частина підприємств, установ та організацій усіх форм власності
не забезпечують кіберзахист електронних інформаційних ресурсів, якими
вони розпоряджаються, що призводить до порушень прав користувачів
цифрових послуг та дискредитує процеси цифрової трансформації в державі.
Select target paragraph3
Connect to a paragraph
Connect to an entity
Disable highlights
Add to table of contents